Для мене профспілка сьогодні — це не просто громадська структура, а реально можливий стратегічний інструмент та механізм управління ризиками у професійній діяльності. Вона трансформує індивідуальну вразливість в колективну переговорну силу.
У динамічному та часто висококонкурентному бізнес-середовищі, де дисбаланс сил зміщений на користь роботодавця, профспілка виступає гарантом дотримання корпоративної та соціальної відповідальності. Ми намагаємося забезпечуємо право на гідні умови праці, конкурентну заробітну плату та повний пакет соціальних гарантій. Це ефективний антикризовий щит від неправомірних управлінських рішень та авторитетний голос у конструктивному діалозі з менеджментом.
На жаль, значна частина працівників досі недооцінює цю функціональність. Моя мета — не лише акумулювати переваги, а й спільно розбудовувати їх для себе та своїх колег. Я прагну, щоб кожен працівник відчував професійну безпеку, повагу та мав чіткий алгоритм дій у складних ситуаціях. Це ділова, цілеспрямована та критично важлива місія: забезпечити, щоб людина праці завжди була ключовим пріоритетом і центральним елементом системи.